ВИВЧАЄМО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК РАЗОМ!
4.3 Взаємозв’язок рахунків з балансом
Щоб з самого початку не припускатися помилок в обліку, потрібно чітко розрізняти активні і пасивні рахунки. Якщо сальдо початкове на активному рахунку проставити по кредиту або в пасивному рахунку – по дебету, то ця помилка не дозволить в кінці звітного періоду скласти баланс. Як бачимо, будова активних рахунків протилежна будові пасивних рахунків і ця протилежність обумовлена балансом.
Може виникнути питання, чому початковий залишок і надходження в активних рахунках відображені в лівій стороні рахунку, витрачання – в правій, а в пасивних – навпаки. Пояснення цього феномену можна знайти в балансі. Оскільки майно (актив) відображається в балансі з лівої сторони, а капітал (пасив) – з правої, тому з’являється доцільність відображення активних балансових залишків в лівій стороні бухгалтерських рахунків, а пасивних балансових залишків – в правій стороні. Тому активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивні – кредитове.
4.4 Подвійний запис на рахунках, його суть і контрольне значення
Уявлення про протилежність активних та пасивних рахунків є передумовою для розуміння принципу подвійного бухгалтерського обліку.
Суть подвійного запису полягає а тому, що кожна господарська операція викликає вартісну зміну як мінімум в двох об’єктах обліку, відображених на відповідних бухгалтерських рахунках. Наприклад, якщо підприємство отримує товарно-матеріальні цінності у постачальників, то цих цінностей на складах підприємства стає більше, але одночасно на вартість цих цінностей зростає заборгованість підприємства перед постачальниками.
Подвійний запис – це спосіб відображення операції в дебеті одного та в кредиті іншого взаємопов’язаних рахунків в однаковій сумі. Застосування подвійного запису має об’єктивний характер та пов’язане з подвійним характером відображення господарських операцій. Необхідність подвійного запису виражається в чотирьох типах балансових змін.
Система подвійного запису – це система ведення записів, в яких відображаються подвійний ефект кожної господарської операції підприємства.
Використання подвійного запису має важливе контрольне значення, оскільки потребує обов’язкової збалансованості (рівності) підсумків записів на рахунках. Подвійний характер в частині активу і пасиву випливає із закону балансу. Збалансованість досягається по закінченні кожного звітного періоду, коли підраховуються суми оборотів по дебету і кредиту всіх рахунків незалежно від їх виду. Вони повинні рівнятись між собою, нерівність свідчить про помилку, допущену в записах або підрахунках.
4.5 Кореспонденція рахунків – форма взаємозв’язку між рахунками
Кореспонденція рахунків – це зв'язок між рахунками, що випливає з подвійного запису даних про господарські факти.
Кореспондуючими називають рахунки, між якими виникає кореспонденція (взаємозв’язок) в бухгалтерських проводках. Іншими словами, це рахунки на яких відображається певна господарська операція. По суті, бухгалтер проводить аналіз операцій, послідовно відповідаючи на питання, з метою визначення кореспонденції рахунків.
Отже, під кореспонденцією рахунків розуміють форму вираження взаємозв’язку між двома і більше рахунками, що виникають при відображенні на них господарських операцій способом подвійного запису. Взаємопов’язані рахунки в цьому випадку є кореспондуючими.
Значна кількість господарських операцій має типовий, стандартний характер, і кореспонденції рахунків дозволяє розробити бухгалтерську мову, яка складається з формалізованих записів – бухгалтерських формул або проводок, які здійснюють взаємозв’язки між рахунками.