ВИВЧАЄМО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК РАЗОМ!
4.6 Бухгалтерські записи (проводки) – прості та складі
Бухгалтерським записом (бухгалтерською проводкою) називають зазначення рахунків, що дебетуються і кредитуються, тобто кореспонденції рахунків на підставі даних конкретної господарської операції та діючого плану рахунків і суми, яка відображається в обліку. Бухгалтерська проводка містить найменування або коди дебету і кредиту кореспондуючих рахунків та суму запису в них. Бухгалтерські записи відображаються в документах, якими оформлена дана операція або на окремому бланку.
За кількістю кореспондуючих рахунків проводки поділяються на прості і складні.
Проста – проводка, в якій сума господарської операції записується в дебет одного і кредит іншого рахунку, тобто один рахунок дебетується і один рахунок кредитується.
Складні – проводки, відображені обліковими формулами, в яких декілька рахунків дебетуються, один – кредитується або навпаки, один рахунок дебетується, а декілька кредитуються або декілька рахунків дебетуються і декілька рахунків кредитуються (збірні проводки).
За характером даних проводки поділяються на реальні і умовні.
4.7 Хронологічний і систематичний записи господарських операцій
За способом реєстрації господарських операцій в бухгалтерському обліку розрізняють записи в хронологічному і систематичному порядку.
Хронологічний запис передбачає відображення господарських операцій незалежно від змісту у послідовності їх здійснення у часі і оформлення документами. З цією метою розроблені спеціальні бланки і форми журналів реєстрації господарських операцій.
Записи на рахунках здійснюються за певною системою, тому відображення операцій на рахунках називається систематичним записом.
Систематичний запис передбачає реєстрацію тих же господарських операцій, але відповідно до їх змісту на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису.
Хронологічний і систематичний записи можуть здійснюватися як окремо, так і разом. В першому випадку всі дані спочатку відображаються в хронологічній послідовності в реєстраційному журналі, а потім – в систематичному порядку на рахунках. В другому випадку хронологічний і систематичний запис здійснюється одночасно в одному загальному регістрі.
4.8 Рахунки синтетичного і аналітичного обліку,
їх призначення та особливість
Бухгалтерський облік має велику кількість об’єктів, тому виникає необхідність систематизувати інформацію про ці об’єкти на рахунках для ефективнішого ведення бухгалтерського обліку.
Якщо дані рахунку надають можливість аналізувати стан справ по підприємству в цілому, то такий рахунок є синтетичним.
Синтетичні або, як їх ще називають, об’єднуючі рахунки надають узагальнені дані з економічно однорідних груп засобів, джерел їх утворення і господарських операцій. Синтетичні рахунки на практиці визначені планом рахунків.
Система синтетичних рахунків – це система вартісного обліку складових засобів підприємства. Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника інформація, що відображається на синтетичних рахунках, містить тільки вартісну оцінку, яка дозволяє отримати узагальнені дані про різноманітні об’єкти бухгалтерського обліку.
Облік, що здійснюється на синтетичних рахунках, називається синтетичним (зведеним). Його дані використовуються при заповненні форм бухгалтерської звітності, передусім складання балансу, а отже, служать для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.
Таким чином, в балансі відображаються сумарні, вартісні оцінки узагальнюючих показників або дані синтетичних рахунків.
Проміжною ланкою між синтетичними та аналітичними рахунками виступають субрахунки. Вони призначені для додаткового, проміжного групування даних про окремі об’єкти обліку в складі синтетичних рахунків. Як і на синтетичних рахунках, на субрахунках відображається інформація тільки в грошовому виразі. Синтетичні рахунки називаються рахунками першого порядку, а субрахунки – рахунками порядку.
Наприклад, на синтетичному рахунку 10 «Основні засоби» міститься узагальнена інформація про всі основні засоби, які є на підприємстві. Ця інформація деталізується на субрахунках 101 «Земельні ділянки», 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель», 103 «будинки і споруди» тощо.
Аналітичні рахунки використовуються для деталізації інформації про об’єкти, що обліковується на синтетичному рахунку.
Синтетичний облік не спроможний контролювати кожний вид господарських засобів чи процесів. Для одержання показників, необхідних для управління в певних розрізах, тобто деталізованих записів синтетичного обліку за окремими видами і процесами організовується аналітичний облік. З цією метою до окремих складних рахунків синтетичного обліку відкриваються рахунки аналітичного обліку.
Аналітичний облік представляє собою деталізацію синтетичного обліку з метою отримання більшого обсягу інформації для контролю та аналізу господарської діяльності.
Отже, аналітичні рахунки – це деталізовані рахунки третього, четвертого і т. д. порядку, які формуються на підставі узагальненої, конкретизованої та об’єднаної на відповідному рівні інформації. В аналітичному обліку використовуються три групи вимірників, тобто облік здійснюється в кількісно-сумовому виразі.