top of page

ТЕМА 5. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ВЕДЕННЯМ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

1. Поняття власного капіталу та його функції

Новостворене підприємство не може почати свою діяльність, не сформувавши власного стартового капіталу, який є сукупністю активів, інвестованих засновниками, і відображає вартість майна підприємства.

На момент створення підприємства власний капітал дорівнює вартості внесених засновниками активів, оцінених за узгодженою ними справедливою вартістю. Використання вкладених активів дозволяє засновникам (власникам) розпочати свою діяльність.

Надалі в ході господарської діяльності підприємства розмір власного капіталу постійно змінюється:

1) поповнюється за рахунок внесення засновниками грошей та іншого майна, та отриманого у процесі операційної, фінансової чи інвестиційної діяльності прибутку, який залишається у його розпорядженні;

2) зменшується у випадку виходу з підприємства засновників, та при умовах передбачених чинним законодавством (наприклад, отримання збитків, зменшення вартості чистих активів).

Власний капітал для цілей бухгалтерського обліку класифікують за формою та рівнем відповідальності:

Виходячи з наведених вище класифікацій, можна виділити такі складові власного капіталу:

  • Статутний капітал;

  • Пайовий капітал;

  • Додатковий капітал;

  • Резервний капітал;

  • Вилучений капітал;

  • Неоплачений капітал;

  • Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Власний капітал є основою для започаткування і здійснення господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

1) довгострокове фінансування - знаходиться в розпорядженні підприємства необмежений час;

2) фінансування ризику - використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на які можуть не погодитися кредитори;

3) самостійність і влада - розмір власного капіталу визначає міру незалежності та впливу його власника;

4) розподіл доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є підставою для розподілу фінансового результату, а також майна у разі ліквідації підприємства.

2. Складові власного капіталу

Складові власного капіталу поміщено у розділі І пасиву балансу «Власний капітал», до якого входять:

-          статутний капітал;

-          пайовий капітал;

-          додатковий капітал;

-          інший додатковий капітал;

-          резервний капітал;

-          нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

-          неоплачений капітал;

-          вилучений капітал.

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал – один із основних показників, що характеризує розміри та фінансовий стан підприємства. Він відображається в сумі, що зареєстрована в установчих документах як сукупність внесків (часток, пайових внесків, акцій за номінальною вартістю) засновників підприємства для забезпечення його діяльності. Сума, яка на дату реєстрації суб'єкта господарювання заявлена, але фактично не внесена засновниками, являє собою неоплачений капітал.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю, командитного, повного товариства, товариства з додатковою відповідальністю формується за рахунок внесків його учасників та засновників, якими можуть бути:

  • грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті;

  • будинки, споруди, обладнання, техніка, земельні ділянки та інші матеріальні цінності;

  • об'єкти інтелектуальної власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг;

  • майнові права (права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, авторські права);

  • цінні папери (акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери). При передачі до статутного капіталу цінних паперів підприємство стає їх власником і носієм майнових прав, які ними засвідчуються.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Пайовий капітал узагальнює інформацію про суми пайових внесків членів споживчого товариства, сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Додатковий капітал – сума, на якій вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також сума дооцінки активів на вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додатково­го капіталу.

Резервний капітал являє собою суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

Нерозподілений прибуток являє собою частину чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.

Неоплачений капітал – заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства.

Вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників.

3. Документування операцій, пов'язаних з власним капіталом

Формування та використання власного капіталу відбувається на кожному підприємстві:

  • під час заснування підприємства – у вигляді формування статутного капіталу;

  • у подальшій діяльності – для визначення фінансового результату, розподілу прибутку, формуванні резервного та додаткового капіталу тощо.

Для обліку змін у власному капіталі, пов'язаних з рухом основних засобів, матеріалів, грошових коштів, використовують первинні документи, затверджені для відповідного виду активів. Загальні вимоги до первинних документів, облікових реєстрів та бухгалтерської звітності встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Первинні документи для обліку операцій з власним капіталом, відповідно до змін, які спричиняють господарські операції у складі активів та пасивів підприємства можна розділити на групи:

bottom of page