МЕТОДИЧНА КОМІСІЯ
"ОБЛІКОВЕЦЬ З РЕЄСТРАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ДАНИХ. ОПЕРАТОР КОМП'ЮТЕРНОГО НАБОРУ"
ОПЕРАТОР КОМП'ЮТЕРНОГО НАБОРУ
Серед більшості професій, які сьогодні популярні, є одна особлива – оператор комп’ютерного набору. Сучасне суспільство ставить перед освітою основне завдання: підготувати спеціаліста, який не тільки володіє певним вантажем знань, але й здатен до постійного самовдосконалення, самоосвіти й адаптації до нових вимог.
Основа майстерності оператора комп'ютерного набору – оволодіння сучасними прикладними і графічними програмами, вміння працювати у глобальній мережі Internet і модернізувати персональний комп'ютер. Сучасний комп'ютерний світ такий різноманітний і широкий, настільки швидко розвивається, що кожна людина знайде там своє місце, і перший крок в цьому напрямку – освоєння професії оператор комп'ютерного набору.
Кваліфікаційна характеристика
Повинен знати
-
правила експлуатації комп’ютерної техніки і систем зв’язку;
-
технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програми, макети, інші нормативні й методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах);
-
послідовність виконання операцій у комп’ютерних системах (мережах);
-
стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації;
-
технічні вимоги до дисків, паперу, витратних матеріалів для принтера;
-
діловодство;
-
правила орфографії та пунктуації;
-
основи організації праці;
-
основи законодавства про працю;
-
правила захисту інформації.
Повинен вміти
-
виконувати операції з базами даних, на комп’ютерному устаткуванні (введення, опрацювання, накопичення, систематизація та виведення інформації) відповідно до затверджених процедур та інструкцій із використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних на відстань;
-
готувати до роботи устаткування: магнітні диски, стрічки, картки, папір;
-
працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням;
-
оперувати з файлами, записувати текст на дискету або переносити на папір за допомогою друкувальних пристроїв;
-
виконувати інші операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймати і контролювати вхідні дані, готувати, виводити та передавати вихідні тощо);
-
керувати режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо);
-
своєчасно застосовувати корекційні дії у разі появи недоліків у роботі устаткування;
-
здійснювати передавання (приймання) інформації по мережах відповідно до вимог програмного забезпечення;
-
здійснювати належне зберігання переданих на виконання документів, запобігати несанкціонованому доступу до переданих на виконання документів;
-
постійно вдосконалювати уміння та навички роботи з комп’ютерною та копіювальною технікою.
Споріднені професії
-
оператор комп'ютерної верстки;
-
укладальник тексту;
-
оператор з введення даних в ЕОМ;
-
конторський службовець;
-
секретар-референт;
-
програміст;
-
офіс-менеджер.
Історія професії
Слово комп’ютер стало для всіх звичним, повсякденним. Комп’ютери виконують складні фінансові розрахунки, зберігають і опрацьовують величезний об’єм інформації; діагностують хворих, регулюють вуличний рух і навіть керують польотом космічних кораблів.
Перші Електронно - обчислювальні машини з’явилися дуже давно. Ще у 1641 році Паскалем була винайдена механічна машина для арифметичних обчислень.
Ідея створення першої обчислювальної машини належить англійському математику Беббіджу, який винайшов і сконструював в 1833 році першу в світі модель механічної «аналітичної» машини.
Поява на початку 30-х poків ХХ ст. електромеханiчних пристроїв (телефонного реле) сприяла виникненню електромеханічних калькуляторів. У Нiмеччинi молодий iнженер Конрад Цузе винайшов комп'ютер на базi багатьох тисяч телефонних реле.
З цього року почалося активне вдосконалення обчислювальних машин. З кожним новим вдосконаленням вони ставали все менші в розмірах і мали більше функцій.
Перша Електронно обчислювальна машина в нашій країні була створена під керівництвом Лєбєдєва у 50-тих роках ХХ століття в Києві. У 1980 році з’явилося поняття персональний комп’ютер.
Електронно-обчислювальні машини міцно увійшли до нашого життя. Без них не обходиться жодна сфера життя людства. У лічені хвилини вони виконують такі операції, на здійснення яких при колишніх методах знадобилися б довгі роки.
Мабуть, жодна галузь не схильна до таких швидких змін, як комп'ютерна техніка. Одне покоління комп'ютерів з неймовірною швидкістю змінялося іншим, більш досконалим. Тому вимоги до оператора комп'ютерного набору все більш зростають з кожним роком.