top of page

ОПЕРАТОР КОМП'ЮТЕРНОГО НАБОРУ

internet-1140x570.jpg

Серед більшості професій, які сьогодні популярні, є одна особлива – оператор комп’ютерного набору. Сучасне суспільство ставить перед освітою основне завдання: підготувати спеціаліста, який не тільки володіє певним вантажем знань, але й здатен до постійного самовдосконалення, самоосвіти й адаптації до нових вимог.    

Основа майстерності оператора комп'ютерного набору – оволодіння сучасними прикладними і графічними програмами, вміння працювати  у глобальній мережі Internet і модернізувати персональний комп'ютер. Сучасний комп'ютерний світ такий різноманітний і широкий, настільки швидко  розвивається, що кожна людина знайде там своє місце, і перший крок в цьому напрямку – освоєння професії оператор комп'ютерного набору.

Кваліфікаційна характеристика 

Повинен знати

  • правила експлуатації комп’ютерної техніки і систем зв’язку;

  • технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програми, макети, інші нормативні й методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах);

  • послідовність виконання операцій у комп’ютерних системах (мережах);

  • стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації;

  • технічні вимоги до дисків, паперу, витратних матеріалів для принтера;

  • діловодство;

  • правила орфографії та пунктуації;

  • основи організації праці;

  • основи законодавства про працю;

  • правила захисту інформації.

%25D0%25B7%25D0%25B0%25D0%25B2%25D0%25B0

Повинен вміти

  • виконувати операції з базами даних, на комп’ютерному устаткуванні (введення, опрацювання, накопичення, систематизація та виведення інформації) відповідно до затверджених процедур та інструкцій із використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних на відстань;

  • готувати до роботи устаткування: магнітні диски, стрічки, картки, папір;

  • працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням;

  • оперувати з файлами, записувати текст на дискету або переносити на папір за допомогою друкувальних пристроїв;

  • виконувати інші операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймати і контролювати вхідні дані, готувати, виводити та передавати вихідні тощо);

  • керувати режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо);

  • своєчасно застосовувати корекційні дії у разі появи недоліків у роботі устаткування;

  • здійснювати передавання (приймання) інформації по мережах відповідно до вимог програмного забезпечення;

  • здійснювати належне зберігання переданих на виконання документів, запобігати несанкціонованому доступу до переданих на виконання документів;

  • постійно вдосконалювати уміння та навички роботи з комп’ютерною та копіювальною технікою.

Споріднені професії

  • оператор комп'ютерної верстки;

  • укладальник тексту;

  • оператор з введення даних в ЕОМ;

  • конторський службовець;

  • секретар-референт;

  • програміст;

  • офіс-менеджер.

images_edited.png

Історія професії

Слово комп’ютер стало для всіх звичним, повсякденним. Комп’ютери виконують складні фінансові розрахунки, зберігають і опрацьовують величезний об’єм інформації; діагностують хворих, регулюють вуличний рух і навіть керують польотом космічних кораблів.

Перші Електронно - обчислювальні машини з’явилися дуже давно. Ще у 1641 році Паскалем була винайдена механічна машина для арифметичних обчислень.

Ідея створення першої обчислювальної машини належить англійському математику Беббіджу, який винайшов і сконструював в 1833 році першу в світі модель механічної «аналітичної» машини.

завантаження (7).jpg

Поява на початку 30-х poків ХХ ст. електромеханiчних пристроїв (телефонного реле) сприяла виникненню електромеханічних калькуляторів. У Нiмеччинi молодий iнженер Конрад Цузе винайшов комп'ютер на базi багатьох тисяч телефонних реле.

З цього року почалося активне вдосконалення обчислювальних машин. З кожним новим вдосконаленням вони ставали все менші в розмірах і мали більше функцій.

 Перша Електронно обчислювальна машина в нашій країні була створена під керівництвом Лєбєдєва у 50-тих роках ХХ століття в Києві. У 1980 році з’явилося поняття персональний комп’ютер.

Електронно-обчислювальні машини міцно увійшли до нашого життя. Без них не обходиться жодна сфера життя людства. У лічені хвилини вони виконують такі операції, на здійснення яких при колишніх методах знадобилися б довгі роки.

Мабуть, жодна галузь не схильна до таких швидких змін, як комп'ютерна техніка. Одне покоління комп'ютерів з неймовірною швидкістю змінялося іншим, більш досконалим. Тому вимоги до оператора комп'ютерного набору все більш зростають з кожним роком.

bottom of page